- церковний
- -а, -е.1) Пов'язаний з церквою (у 1 знач.), з релігією, з богослужінням; встановлений, прийнятий церквою. || у знач. ім. церко́вне, -ного, с. Те, що належить до церковнослов'янської писемності. || Який належить церкві. || Який чинить, здійснює церква. Церковний шлюб. || Про установу, яка відає справами церкви.••
Церко́вні лади́ муз. — система монодичних ладів григоріанського хоралу.
2) Прикм. до церква 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.