церковний

церковний
-а, -е.
1) Пов'язаний з церквою (у 1 знач.), з релігією, з богослужінням; встановлений, прийнятий церквою. || у знач. ім. церко́вне, -ного, с. Те, що належить до церковнослов'янської писемності. || Який належить церкві. || Який чинить, здійснює церква. Церковний шлюб. || Про установу, яка відає справами церкви.
••

Церко́вні лади́ муз. — система монодичних ладів григоріанського хоралу.

2) Прикм. до церква 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "церковний" в других словарях:

  • церковний рік — див. рік церковний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковний календар — див. календар церковний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковний пом'яник — див. пом яник церковний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковний посуд — див. посуд церковний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковний похід — див. похід церковний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковний світильник — див. світильник церковний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковний слуга — див. слуга церковний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковний староста — див. староста церковний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковний тиждень — див. тиждень церковний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковний — [цеирко/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»